- оцей
- оця́, оце́, займ., вказ.Підсил. до цей; ось цей.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оцей — [оце/й] оц ого/, оци/м, (на) оц оуму/ (оуц і/м); ж. оц а/, оц ійе/йі, оуц і/й, оц ійе/йу, (на)оуц і/й; с. оце/, оц ого/; мн. оуц і/, оци/х … Орфоепічний словник української мови
оцей — займенник … Орфографічний словник української мови
осей — ося/, осе/, займ. вказ., діал. Оцей … Український тлумачний словник
отсей — отся/, отсе/, займ. вказ., заст. Оцей … Український тлумачний словник
отцей — я/, е/, займ. вказ., заст. Оцей … Український тлумачний словник
отсей — займенник оцей рідко … Орфографічний словник української мови